Розмір шрифту  Інтервал  Кольорова схема Вимкнути
  • Тобі, Нетішине:
    «Ти – дивовижний влітку й восени, у заметіль весняну чи зимову…»

Законодавство про захист персональних даних права суб’єкта персональних даних

Суб'єктом персональних даних є фізична особа, персональні дані якої обробляються (ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»)

Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.

До персональних даних можна віднести будь-які відомості, за якими ідентифікується або може бути ідентифікована фізична особа, зокрема: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, телефони, паспортні дані, національність, освіта, сімейний стан, релігійні та світоглядні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи (за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану із здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування) тощо. Вказаний перелік не є вичерпним.

Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може оброблятися в тому числі поширюватись тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

 Права суб’єктів персональних даних

Так, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних має право:

— знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

— отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

— на доступ до своїх персональних даних;

— отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

— на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

— вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

— відкликати згоду на обробку персональних даних;

— знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

— на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

 Підстави для обробки персональних даних

Підставами для обробки персональних даних є:

1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;

5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;

6) необхідність захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, крім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес.

Як захистити свої права та свободи?

Особа має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

 Куди звертатися у разі незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя людини?

Зокрема, у випадку незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя особи, суб’єкт персональних даних вправі звернутися до володільця та/або розпорядника персональних даних з вмотивованою вимогою:

— заборонити таку обробку;

— внести зміни до своїх персональних даних (у випадку їх недостовірності);

— вимагати їх видалення (знищення).

Якщо дана вимога суб’єкта персональних даних не буде виконана, така особа може оскаржити вказані дії чи бездіяльність володільця або ж розпорядника персональних даних до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

 Строк повідомлення про дії з персональними даними.

Про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом 10 робочих днів повідомляє суб’єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.

Повідомлення не здійснюються у разі:

1) передачі персональних даних за запитами при виконанні завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом;

2) виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом;

3) здійснення обробки персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях.

Ким здійснюється обробка персональних даних?

В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також у володільцях чи розпорядниках персональних даних, що здійснюють обробку персональних даних, яка підлягає повідомленню створюється (визначається) структурний підрозділ або відповідальна особа, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці, яка:

1) інформує та консультує володільця або розпорядника персональних даних з питань додержання законодавства про захист персональних даних;

2) взаємодіє з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та визначеними ним посадовими особами його секретаріату з питань запобігання та усунення порушень законодавства про захист персональних даних.

 Хто та як  здійснює контроль у сфері захисту персональних даних?

Контроль Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних здійснюється шляхом проведення перевірок фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, органів державної влади та місцевого самоврядування, що є володільцями та/або розпорядниками персональних даних. Перевірки можуть бути  планові, позапланові, виїзні та безвиїзні.

Процедура проведення перевірок встановлена Порядком здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, затвердженим  наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини №1/02-14 від 08 січня 2014р.

За результатами перевірок складаються акти перевірки додержання вимог законодавства про захист персональних даних, на підставі яких у випадку виявлення порушень складається припис про їх усунення, або протокол про адміністративне правопорушення.

 Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про захист персональних даних?

Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зокрема, у разі виявлення під час перевірки передбаченого статтею 188-39 чи статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного правопорушення  - на суб’єкта перевірки у встановленому законом порядку може накладатися штраф від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадку виявлення під час перевірки ознак кримінального правопорушення Уповноважений направляє необхідні матеріали до правоохоронних органів.