В рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту “Я маю право!”, відділ “Нетішинське бюро правової допомоги” інформує:

Відповідно до норм статей 145-147 Сімейного кодексу України, прізвище дитини визначається за прізвищем її батьків, у разі знаходження батька і матері на різних прізвищах – за їхнім вибором.

Прізвище дитині присвоюється під час здійснення запису в акті про народження. Реєстрація здійснюється співробітниками РАЦСу, коли між батьками досягнуто згоди. Незважаючи на те, що прізвище присвоюється на все життя, законодавством передбачена можливість його зміни.

Відповідно до статті 148 Сімейного кодексу України, передбачено зміну прізвища дитини за наступних умов:    

• у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років;

• у разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою;

• у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років;

• за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків;

• у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Слід звернути увагу, що для зміни прізвища дитини, яка досягла семирічного віку необхідна її згода. При цьому, незважаючи на малолітній вік, думка дитини є вирішальною, і батьки не вправі змінити її прізвище, оскільки цим порушать право дитини на індивідуальність. Більш того, при виникненні спору між батьками та дитиною щодо зміни прізвища, батько і мати не мають права звернутися для вирішення конфлікту в орган опіки та піклування або до суду.

Можливість обійти думку дитини надана суду і то лише в тих випадках, коли цього вимагають інтереси дитини, відповідно до ч. 3 статті 171 Сімейного кодексу України.

У більшості випадків процес зміни прізвища дитини залежить від її віку.

Відповідно до законодавства України, розірвання шлюбу між батьками не тягне за собою зміну прізвища дітей. Проте, той із батьків, з яким після розлучення або визнання шлюбу недійсним залишилася проживати дитина, має право змінити прізвище дитини. Особливо це актуально для жінок, які повернули своє дівоче прізвище після припинення шлюбу.

Однак, слід пам’ятати, що розірвання шлюбу не впливає на обсяг прав батьків, тобто батько і мати як і раніше рівні в правах щодо своїх дітей. Тому змінити прізвище неповнолітньої чи малолітньої дитини при розірванні шлюбу в односторонньому порядку не вийде.