Тобі, Нетішине:
«Ти – дивовижний влітку й восени, у заметіль весняну чи зимову…»
9.00 Ми зупиняємось, щоб згадати... Мить тиші... Але в цій тиші чути більше, ніж
у будь-якому гучному слові...
Вона важка...
Вона кричить...
Не забудемо... Не пробачимо...
13 січня 2026 р. м. Нетішин
Відділ інформаційної діяльності