Тобі, Нетішине:
«Ти – дивовижний влітку й восени, у заметіль весняну чи зимову…»
Вічна слава, Герою, тобі!
Жаль, коротка життєва дорога…
Важкі та болючі звістки продовжують надходити в українські родини… Ще одне ім'я Героя-Захисника з Нетішина, який залишався вірний Україні до останнього свого подиху, викарбовано у нашій пам'яті…
29 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Петропавлівка Куп’янського району Харківської області загинув наш земляк 27-річний ЄВГЕНІЙ БРИЖУК. Майже 7 місяців солдат, стрілець-снайпер механізованого батальйону вважався безвісти зниклим… Сім’я сподівалася на диво…Але дива не сталося…
Сьогодні, 28 квітня, нетішинська громада провела в останню дорогу Воїна-Героя. Живим коридором, приклонивши коліно та схиливши голови, з прапорами та квітами в руках, містяни подумки дякували Захиснику за найвищу жертву в ім’я Батьківщини. Прощалися із загиблим рідні, друзі, керівництво громади, військовослужбовці, духовенство і всі небайдужі…Спільна молитва за упокій душі ЄВГЕНІЯ БРИЖУКА лунала на площі перед будівлею виконкому міської ради.
Багатолюдною ходою, під супровід духового оркестру, громада провела Героя до Собору архістратига Божого Михаїла та архангела Гавриїла ПЦУ, де священнослужителі провели чин похорону.
Народився Захисник в Нетішині, після закінчення 1-ої школи вступив на теплоенергетичний факультет Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського, після закінчення якого здобув спеціальність «Атомна енергетика».
Свій трудовий шлях розпочав у київському представництві французької компанії «ЕNERTEX» ліцензованим інженером-проектувальником. Проектував будівництво та реконструкцію котелень на всій території України. За професійність, порядність, розсудливість, доброзичливість, відповідальність та молодецький запал, його поважали колеги на роботі.
У липні 2024 року призваний на військову службу по мобілізації І відділом Шепетівського РТЦК та СП.
Важко усвідомлювати, що у вічність йдуть ті, кому б ще жити, у кого було так багато нездійснених задумів та мрій… Живемо у нелегкий час… Україна мало не щодня оплакує Героїв, що загинули захищаючи свою землю, свою країну, захищаючи кожного з нас.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Низько схиляємо голови у глибокій скорботі.
У Захисника залишилася мама Любов, батько Віктор, брат Андрій, наречена Тамара, бабусі Надія та Людмила.
Відділ з організаційних питань