А осінь цього року гірко плаче,

Та не за літом, ні. А за людьми.

За тими, хто і сонця не побачить,

Кого обійняли вже ангели крильми…

Сьогодні, 2 жовтня, нетішинська громада прощалася і проводжала на Небеса до Небесного Українського Війська вірного сина України, мужнього воїна, справжнього патріота Олександра Літвіненка. Солдат-вогнеметник вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч А4355 загинув 23 вересня під час ворожого мінометного обстрілу в районі н.п. Бахмут Бахмутського району Донецької області. Хоробрий воїн боронив рідну землю від російських окупантів, відстоював незалежність України та до останнього подиху вірив у Перемогу. Нездійсненними залишились його мрії про майбутнє…про особисте щастя…

Навколішки, схиливши голови, з прапорами та квітами, зі слізьми на очах, під журливу народну «Пливе кача..» зустрічали Героя у Нетішині. Рідні, близькі, друзі, священнослужителі, жителі громади провели в останню дорогу та віддали шану 30-річному полеглому захиснику.

Після прощання чин похорону за загиблим відбувся в Соборі архістратига Божого Михаїла та архангела Гавриїла ПЦУ.

Страшна війна забирає найкращих, залишаючи в серцях рани, яких не загоїти.

Низько схиляємо голови перед близькими та рідними захисника, розділяємо ваш біль, вшановуючи подвиг Героя.

Ми повинні пам’ятати, що війна – це не щось далеке, що вона поруч і всі наші полеглі воїни віддали своє життя за нас, наше мирне сьогодення та щасливе майбутнє. Пам’ятайте, що Герої не вмирають. Вони житимуть доти, доки світла пам’ять про них житиме у наших серцях.

Вічна пам’ять і слава мужньому Воїну! Доземний уклін нашому Захиснику-Герою Олександру Літвіненку!

Слава Україні! Героям Слава!

Відділ з організаційних питань