Розмір шрифту  Інтервал  Кольорова схема Вимкнути
  • Тобі, Нетішине:
    «Ти – дивовижний влітку й восени, у заметіль весняну чи зимову…»

ВІН ПОМЕР, ВІН ВІЧНО БУДЕ ЖИТИ, БО МАВ У СЕРЦІ ТЕ, ЩО НЕ ВМИРАЄ – ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ

03 тра 2023

«Плине кача…» над містом знову роздирала серце на шматки…Сьогодні, 3 травня, стоячи на колінах, зі сльозами на очах, нетішинська громада зустрічала та проводжала на Небеса свого Воїна Світла 22-річного Ярослава Савченка, солдата обслуги мінометного взводу мінометної батареї військової частини А7376, який віддав свою молодість та життя за вільне та щасливе майбутнє України, своєї родини, за кожного з нас. Він загинув 28 квітня від рук російських окупантів поблизу населеного пункту Васюківка Донецької області.

Невимовні і непоправні втрати ми несемо щодня заради свободи і незалежності нашої держави. Надзвичайно високою ціною дається нам наше майбутнє Ми - сильні, ми вистоїмо і переможемо ворога, але є миті, коли можемо дозволити собі бути слабкими - це миті прощання з нашими Героями. Сьогодні Нетішинська громада вклоняється у пошані перед відданістю вірного захисника України, неймовірного сильного духом Воїна.

Ярослав Савченко дуже сильно любив життя, але віддав його за нас з вами. Щирий та добрий душею українець, симпатичний, талановитий та розумний юнак, люблячий син, брат та надійний друг…

… 22 роки накувала йому зозуля. ...Безтурботне грайливе дитинство, «штурм азів» наук в ліцеї №3, закоханість в її величність історію - участь в олімпіадах різних рівнів, навчання на історичному факультеті університету ім. Михайла Драгоманова, успішний актор народного студентського театру «Вавилон», вступ на магістратуру… А далі війна… Вона розділила життя Ярослава на «до» і «після»… Добровільно в числі перші перших став до лав самооборони Києва, потім добровільно пішов на передову… Така коротка біографія… А скільки нашому Герої довелось пережити…Він так мріяв про перемогу і про щасливе завтра… …Про завтра без російських орків.. .

…Багатолюдним було прощання з Воїном-Героєм на площі та біля його рідного будинку. Люди не стримували сліз… Провести його до лав Небесного війська приїхали і друзі-студенти зі столиці разом з викладачами.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Заупокійну літію відправили священнослужителі Православної церкви України. Поховали Ярослава Савченка на сільському кладовищі в Бугрині на Рівненщині.

Слава Герою та вічна пам'ять Захиснику України!

Герої не вмирають!

Відділ з організаційних питань